ПРЕСРЕЛІЗ
Упродовж тижня 23-27 жовтня суди різних інстанцій розглянуть позови Фонду гарантування вкладів до пов’язаних осіб та власників 19 банків, які причетні до завдання збитків цим банкам та/або їхнім кредиторам. Це позови як у господарських, так і у кримінальних провадженнях. Зокрема:
24 жовтня:
Як було виявлено під час виведення банку з ринку, ще до визнання його неплатоспроможним ПАТ «ЕРДЕ БАНК» надавав кредити кільком контрагентам, загальна заборгованість яких напередодні визнання банку неплатоспроможним перевищила 70% від усього кредитного портфеля юросіб. При цьому майже 44% цих кредитів були бланковими, за іншими вартість застави не покривала фактичний обсяг заборгованості.
25 жовтня:
Як повідомляв Фонд, посадовими особами ПАТ «МЕЛІОР БАНК» з метою прикриття фінансової неплатоспроможності систематично проводились з грубими порушеннями законодавства операції зі збільшення статутного капіталу банку до мінімально встановленого розміру, необхідного для продовження банківської діяльності станом на 2012 рік. Це було здійснено не за рахунок власних коштів акціонера, як того вимагає законодавство, а фактично – за рахунок кредитних коштів, наданих самим банком фірмам, наближеним до акціонерів ПАТ «МЕЛІОР БАНК». Зокрема, було видано кредити на користь чотирьох компаній, і у подальшому залучені кошти шляхом перерахування через різні компанії були зараховані на рахунок акціонера банку. Тобто, це відбувалось без фактичного надходження коштів на рахунки банку, а виключно за рахунок штучно сформованих активів у балансі.
Крім того, у банку було виявлено факти порушення вимог законодавства України, що регулює боротьбу з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Відповідачі намагаються оскаржити постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, якою суд визнав обґрунтованими вимоги Фонду гарантування до колишніх керівників АТ «АРТЕМ-БАНК» та присудив стягнути шкоду, завдану Банку та його кредиторам.
Як повідомляв Фонд, менеджмент банку, ухвалюючи у 2015 році рішення про інвестування реальних грошових коштів банку в неліквідні цінні папери, випущені емітентами з ознаками фіктивності та незадовільним фінансовим станом, діяв всупереч інтересів АТ «АРТЕМ-БАНК» та його кредиторів.
Як повідомляв Фонд, після початку виведення цього банку з ринку було виявлено, що за кілька попередніх років керівники та посадові особи банку погодили та здійснили низку кредитних операцій з пов’язаними та підставними компаніями із грубим порушенням внутрішніх процедур, а самі кредитні кошти спрямовувались на операції, що не мали економічного сенсу. Саме через кредитування групи пов’язаних між собою компаній з банку було виведено основну частину його активів. При цьому, компанії фактично не здійснювали фінансово-господарську діяльність, основний рух коштів на їхніх рахунках відбувався між собою за договорами фінансової допомоги, переведення боргу, РЕПО, погашення відсотків за іншими кредитними договорами тощо, з подальшим переведенням в готівку. Здебільшого, кредити надавались або під заставу вкрай низьколіквідного забезпечення (товари в обороті та «сміттєві» цінні папери) або взагалі без забезпечення. Копії договорів купівлі-продажу цінних паперів та копії витягів про їхнє зберігання були підробленими, а самі цінні папери – відсутні на рахунках заставодавців.
26 жовтня:
Активи з цього банку виводились через кредитування пов’язаних осіб та заміну ліквідної застави за вже виданими кредитами. Зокрема, забезпеченням за кредитами, виданими пов’язаним з АТ «БАНК «ТАВРИКА» особам, виступили картини, вартість яких у бухгалтерській документації банку була у сотні разів вищою від реальної ціни. Крім того, було замінено застави за вже виданими раніше позиками - із забезпечення виводились об’єкти нерухомості, натомість, без проведення оцінки був переданий пакет акцій ПАТ «КЮЗ» (згодом, у 2015 р. ця юрособа була визнана банкрутом). Лише за кілька місяців з грудня 2012 по березень 2013 рр. 14 компаній-позичальниць пішло у кероване банкрутство.
Інструкція*
